- відколюватися
- отка́лываться
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відколюватися
Смотреть что такое "відколюватися" в других словарях:
відколюватися — ююся, юєшся, недок., відколо/тися, олю/ся, о/лешся, док. 1) Тріскаючи, відокремлюватися, відпадати від чого небудь. 2) перен. Пориваючи з ким небудь стосунки, віддалятися; виходити з якої небудь групи, гурту, об єднання тощо. || Залишати кого ,… … Український тлумачний словник
підколюватися — юється, недок. Пас. до підколювати … Український тлумачний словник
відколюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підколюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбиватися — I = відбитися 1) (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); відпадати, відпасти (під вагою, тиском); відламуватися, відламатися (ламаючись); відколюватися, відколотися (тріскаючи, колячись) 2) (іти від товариства, гурту, череди; утрачати… … Словник синонімів української мови
відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… … Український тлумачний словник
відколотися — див. відколюватися … Український тлумачний словник
відколювання — я, с. Дія за знач. відколювати 1), 2) і відколюватися … Український тлумачний словник
відлуплюватися — юється і діал. відлупа/тися, а/ється, недок., відлупи/тися, у/питься; мн. відлу/пляться; док. Відокремлюватися, відколюватися (про кору, стіну тощо) … Український тлумачний словник
відлустуватися — ується, недок. Відколюватися, відділятися шарами … Український тлумачний словник
відшпилюватися — юється, недок., відшпили/тися, и/литься, док. Відколюватися (про зашпилене, пришпилене) … Український тлумачний словник
